Дизайн-студія "ЛВ"


Історія художньої майстерні в Лебедині

Так приблизно воно і було ...

ККомуністична пропаганда, і її т.зв. наочна агітація, тиражована мільйонами друкарських копій і ще більшим кількістю рукодільних плакатів, брусковим шрифтом металевих букв, іноді навіть з неоном, із завзятістю гідною лучшнго застосування, як заклинання, переконували народ про швидке пришестя "світлого майбутнього". Наочна агітація в СРСР була настільки ж всюдисуща - наскільки і одноманітна, що робило її часом практично непомітне, тими кому вона адресувалася. Величезні кошти виділяються з держбюджету на наочну агітацію, доповнювалися в прихованій формі засобами колгоспів і фондами з прибутку підприємств.

Але, незважаючи на велику кількість пропагандистських плакатів, навіть на початку 80-х візуальний ряд міського середовища виглядав похмурим і нудним. Іноді люди, носили в руках яскравий іноземний поліетиленовий пакет, немов символ власного благополуччя, були чи не єдиними хто вносив в це сіре одноманітність міського середовища якусь колірну складову його ландшафту.

А задовго до цього ...

А задовго до цього, в Лебедині, вже була створена Художня майстерня. Утворена вона була на базі злиття двох артілей - "Перемога" і "Червона зірка" в одне підприємство - "Комбінат побутового обслуговування". Майстерня, як один з підрозділів ПОБУТКОМБІНАТ, покликане "де юре" облужівать населення, а "де факто" було позаштатної службою відділу пропаганди і агітації райкому КПУ з виготовлення наочної агітації. Трапилася ця подія приблизно в році 1960 - тисяча дев'ятсот шістьдесят п'ять.

Першим завідувачем Художньої майстерні, був, приїхав в Лебедин з Білопілля, Сизоненко Трохим Данилович. Трохим Данилович, як людина невгамовної енергії, і з яскраво вираженими організаторськими здібностями, змінивши місце проживання, взяв собі псевдонім Анатолій. Так і звали його всі - Анатолій Данилович.

Отримавши під новостворену майстерню приміщення в центрі міста, (воно збереглося до цих пір, правда повністю закрито з фасаду магазином "Дитячий світ" але тепер з новим назвою "Либідь" по вул. Леніна), Анатолій Данилович, у всю міць своїх організаторських здібностей, став розвивати цю нову для себе і ПОБУТКОМБІНАТ сферу послуг. Як і обіцяли в райкомі, замовлення шукати не довелося. Говорячи сучасною мовою, сам Відділ пропаганди РК КПУ був для неї найпотужнішим "проммоутером". Гроші у Замовників особливо вибивати не доводилося. За першим дзвінком в Райком КПУ кошти надходили беззастережно, правда на загальний розрахунковий рахунок ПОБУТКОМБІНАТ. Тому для розвитку матеріально-технічної бази Майстерні грошей як завжди не знаходилося.

.

Продовження буде ....



Лебединська інформаційна мережа